НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ післядипломної освіти імені П.Л.ШУПИКА

Сторiнка: 5





ХМЕЛЕВСЬКИЙ Володимир Миколайович (1900-1959) - Заслужений лікар України (1945), доктор медичних наук (1946), професор (1947), завідуючий кафедрою акушерства і гінекології-1 (1952-1959). В 1925 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1946 р. захистив докторську дисертацію "Підсилення родової діяльності глюкозою і кальцієм за методом автора". Автор понад 40 наукових праць. Науковий напрямок - проблеми перинатальної смертності, мертвонародження, профілактика і терапія внутрішньоутробної асфіксії плоду. Учніпрофесори А.А.Мурадян, А.А.Давиденко. Нагороджений медаллю.

ЧАЙКА Андронік Архипович (188-1968) - Заслужений діяч науки України (1947), доктор медицини (1914), професор, генерал-майор медичної служби, завідуючий кафедрою урології (1929-1941). В 1911 р. закінчив Військово-медичну академію. В 1914 р. захистив докторську дисертацію "До техніки нефротомії. Експериментално-клінічне досліження". Учень проф. С.П.Федорова. Автор біля 150 наукових праць. Науковий напрямок - захворювання нирок та інших органів системи сечовиділення, пробеми гнійної хірургії. Розробив оригінальну техніку нефротомії і відновлення сечовивідного каналу при його облі терації. Один з засновників урологічної школи в Україні. Учні - акад.О.Ф.Возіанов, проф. О.В.Проскура, Б.Л.Полонський, Ю.Г.Єдиний. Учасник російсько-японської (1905), першої світової (1914) і Великої Вітчизняної воєн. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапору, орденом Червоної Зірки, медалями.

ЧЕБОТАРЬОВ Дмитро Федорович (1908) - Лауреат Державної премії України (1984), академік АМН Росії (1966), Заслужений діяч науки України (1964), доктор медичних наук (1953), професор (1954), завідуючий кафедрами терапії-1 (1955-1961), геронтології та геріатрії (1970-1972). В 1933 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1953 р.захистив докторську дисертацію "Гіпертензивний синдром у вагітних". Учень акад. М.Д.Стражеско. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 8 монографій. Науковий напрямок - функціональні, адаптивні і регуляторні особливості серцево-судинної, дихальної, травної та видільної систем: патогенез, клініка, діагностика і лікування захворювань внутрішніх органів в похилому та старечому віці. Під його керівництвом виконані 18 докторських та 30 кандидатських дисертацій. Учні - чл.-кор. АН України, АМН України, АМН Росії О.В.Коркушко, професори О.Г.Калиновська, П.Є.Федишин. Голова Всесоюзного наукового товариства геронтологів та геріатрів (1957-1963), Президент Міжнародної Асоціації геронтологів (1972-1977). Головний терапевт МОЗ України (1954-1957). Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапору, орденом Жовтневої Революції, медалями.

ЧУПРИКОВ Анатолій Павлович (1937) - заслужений діяч науки і техніки України (1997), доктор медичних наук (1976), професор (1986), завідуючий кафедрою психіатрії (до 1966 р. - дитячої психоневрології) - 1992. В 1960 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. В 1975 р. захистив докторську дисертацію "Клінічні особливості перебігу, імунобіологічна реактивність та асиметрія ураження головного мозку при епілепсії". Учень проф.С.Ф.Семенова (Московський НДІ психіатрії). Автор 255 наукових праць, в тому числі 4 монографії, 30 винаходів. Науковий напрямок - латеральна нейропсихіатрія, латеральна фізіотерапія та імунобіологічна реактивність психічних розладів. Під його керівництвом виконані 3 докторська та 16 кандидатських дисертацій. Директор Київського НДІ загальної та судової психіатрії (1992).

ШАЛІМОВ Олександр Олексійович (1918) - академік АН України (1978), Лауреат Державної премії СРСР (1985) і України (1977), Заслужений діяч науки і техніки України (1967), Заслужений лікар РРФСР (1956), доктор медичних наук (1958), професор (1961), завідуючий кафедрою торакоабдомінальної хірургії (1970-1980). Закінчив Кубанський медичний інститут (1941). В 1958 р. захистив докторську дисертацію "Хірургічне лікування підшлункової залозм і фатерова соска". Учень проф.Б.Є.Панкрат'єва. Автор біля 700 наукових праць, в тому числі 25 монографій, атласів, посібників. Нуковий напрямок - хірургічна гастроентерологія. Створив власну хірургічну школу. Під його керівництвом виконані 40 докторських та 80 кандидатських дисертацій. Серед його учнів - чл.-кор. АН України проф. В.Ф.Саєнко, професори В.Т.Зайцев, С.А.Шалімов, Д.Ю. Кривченя, І.І.Сухарєв, М.Ф.Дрюк. Герой Соціалістичної праці,нагороджений двома орденами Леніна, Трудового Червоного Прапору, орденом Жовтневої Революції, двома Почесними Грамотами Президії Верховної Ради України, Почесною візнакою президента України, медалями. Директор Київського НДІ клінічної і експериментальної хірургії (1972-1988), почесний директор (1988).

ШАНДАЛА Михайло Георгієвич (1928) - академік АМН Росії (1980), Заслужений діяч науки України (1981), доктор медичних наук(1968), професор (1969), завідуючий кафедрою комунальної гігієни (1971-1988). В 1952 р. закінчив Куйбишівський медичний інститут. Докторська дисертація " Іонізація повітряного середовища як профілактичний гігієнічний фактор в чорній металургії". Учень проф. А.А.Мінха. Автор понад 200 наукових праць. Науковий напрямок - вивчення впливу фізичних факторів зовнішнього середовища на організм людини. Вперше обгрунтував підходи профілактики шкідливої дії радіохвиль на населення. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапору, Жовтневої Революції, медалями Директор Київського НДІ загальної і комунальної гігієни ім. акад. О.М.Марзеєва (1971-1990).

ШЕВАЛЬОВ Володимир Євгенович (1910-1978) - Заслужений діяч науки (1973), доктор медичних наук (1957), професор (1960), завідуючий кафедрою офтальмології (1964-1978). В 1957 р. захистив докторську дисертацію "Рубцевий склероз та його лікування шляхом заміни недостаючої сльози слиною". Автор понад 70 наукових праць, в тому числі 3 монографій. Науковий напрямок - лікування глаукоми, трахоми, лепри, рубцевого ксерозу, відшарування сітчатої оболонки ока. Під його керівництвом виконані 3 докторських та 40 кан дидатських дисертацій. Учні - професори Дамбіте, Зайкова, Глезер. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора,медалями. Головний офтальмолог МОЗ України (1965-1978).

ШЕВЧЕНКО Іван Тодосієвич (1905) - заслужений діяч науки України, доктор медичних наук (1951), професор (1952), завідуючий кафедрою онкології (1952-1959, 1971-1975). В 1930 р. закінчив Харківський медичний інститут. В 1950 р. захистив докторську дисертацію "Рак стравоходу і його попередні захворювання". Автор 258 наукових праць. Науковий напрямок - розробка генезу, діагностики і лікування передракових захворювань, питання онкогенетики, пошуки нових методів діагностики і реабілітації онкологічних хворих. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений шістьома орденами і шістьома медалями.

ШУПИК Платон Лукич (1907-1986) - Заслужений лікар України (1967), кандидат медичних наук (1940), професор (1968, без захисту докторської дисертації), завідуючий кафедрою соціальної гігієни і організації охорони здоров'я (1965-1979), професор - консультант (1980-1981). В 1931 р. закінчив Харківський медичний інститут. В 1940 р. захистив кандидатську дисертацію "Диагностическая ценность измерения сопротивления электрическому току органов и тканей". Учень проф. В.Н.Шамова і акад. О.П.Кримова. Автор більше 80 наукових праць. Науковий напрямоквивчення здоров'я населення, організація та управління системою охорони здоров'я. Видатний організатор охорони здоров'я, двічі (1952-1954, 1956-1969) займав посаду міністра охорони здоров'я України, призначався першим заступником міністра охорони здоров'я колишнього СРСР (1954-1956). Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапору, Жовтневої революції, трьома орденами Знак Пошани, медалями. Його ім'я присвоєне Київській медичній академії післядипломної освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1998 р. N513).

ШУПИК Юрій Платонович (1933) - Заслужений лікар України (1998), доктор медичних наук (1976), професор (1977), завідуючий кафедрою судової медицини (1987). В 1957 р. закінчив Київський медичний інститут. В 1974 р. захистив докторську дисертацію "Материалы для судебно-медицинской экспертизы трупа и одежды, подвергавшихся значительному воздействию пламени". Учень проф. А.М.Гамбург. Автор 75 наукових праць, в тому числі однієї монографії. Науковий напрямок - судово-медична травматологія. Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України (1988). Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ЯЩЕНКО Борис Петрович (1922-1989) - Заслужений діяч науки України (1974), доктор медичних наук (1965), професор (1966), завідуючий кафедрою фтизіатрії (1967-1989). В 1952 р. закінчив Донецький медичний інститут. В 1965 р. захистив докторську дисертацію "Туберкульоз легень у похилому і старечому віці". Автор більше 150 наукових праць, в тому числі 10 монографій. Науковий напрямок - особливості діагностики та клініки туберкульозу у осіб різного віку. Під його керівництвом виконані одна докторська та 19 кандидатських дисертацій. Учень - проф. В.Г.М'ясников. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями, Грамотою Президії Верховної Ради України.